Ринок досліджень в Україні зазнав змін. Спочатку ковід, а тепер і війна зробили двері більшості респондентів зачиненими для інтерв’юерів. До того ж, суттєвим є фактор внутрішньої та зовнішньої міграції після початку повномасштабного вторгнення. Поставлені задачі дослідники вирішують переважно за допомогою діджиталу і таки збирають необхідну інформацію про те, як почувається українське суспільство.

Гостя чергового випуску «МІМ. Економічний фронт» – Євгенія Близнюк, соціологиня, CEO & Founder дослідницької компанії Gradus Research та агенції Corestone Group. Вона працювала у медіагрупах 1+1 Медіа і StarLightMedia, керувала Департаментом аналітики Адміністрації Президента України з 2014 по 2016 рік.

Про фактори впливу на ринок досліджень

До поточної ситуації нас добре підготував ковід, коли ми вперше опинилися у віддаленому режимі. Тож нині діджитал-спосіб життя з онлайн зустрічами не став для країни і бізнесу шоком. Всі були готові. Дослідження – не виняток. Ще під час ковіду було зрозуміло, що особисті інтерв'ю «фейс ту фейс» даються важче, бо люди перестали відкривати двері і йти на прямий контакт через загрозу здоров’ю, а зараз ще й через загрозу життю. Певні регіони взагалі недоступні станом на сьогодні. Тому весь ринок досліджень перемістився в бік проведення опитувань в онлайн-форматах і телефонний режим. Фактично, ці інструменти робочі і доступні зараз. Втім, соціологи не мають інформації, яким чином змінилося наше суспільство кількісно: скільки людей залишилися на окупованих територіях, скільки виїхали за кордон, яка структура цих груп і скільки мігрувало в межах самої України. Є офіційні цифри, проте вони ще не зведені в єдину географічну картину. Звичайно, це є суттєвою похибкою. Також нині ускладнені опитування в окупованих регіонах чи на лінії вогню.  

Про інструменти досліджень

Телефонні опитування супер ефективні, бо дозволяють будувати більш академічну вибірку з випадкових абонентів. Проте, ніхто не знає, яким чином трансформувалися бази клієнтів мобільних операторів. Фактично усередині є певна похибка, яку важко оцінити. Другий метод – діджитальні опитування онлайн. Їх проводять як якісні, так і кількісні. Глибинні інтерв'ю від початку ковіду так само мігрували в онлайн і досить ефективно. Це оптимізує вартість кожної фокус-групи чи «глибинки», бо не потребує фізичних переїздів. Люди мають змогу заповнювати анкети і опитувальники там, де їм зручно і коли їм зручно - респондентам треба давати певний ступінь комфорту. Ми працюємо через додаток, у нас вже є близько 50 тисяч користувачів. Цієї бази достатньо, щоби набрати будь-які групи, що нам потрібні.  Ми маємо можливість опитувати респондентів, які знаходяться в тимчасовій міграції, як і тих, хто переміщені у межах України. І звичайно, ми маємо можливість опитувати людей, які  залишились на своїх місцях.

Про ставлення до досліджень

Люди, які орієнтовані на правдиві відповіді, без проблем говорять, у якому місті чи регіоні вони перебувають зараз. На питання відповідають радо – це особливість українців. Для українців основна мотивація – це мати можливість висловити свою думку, описати свій досвід. Для людей зараз дуже важливо, щоб їх почули і врахували це при прийнятті певних рішень.

 Про переваги діджитал-досліджень

Діджитальна панель і смартфон-панель – це про швидкість і якість. Наша компанія «закриває» державне поле за кілька годин. Один з наших улюблених клієнтів, Кабмін, регулярно приходить з запитами і ми працюємо на такій швидкості,  що зранку отримуємо запит, а ввечері віддаємо звіт з рекомендаціями та висновками. Друге – ціна. Ціновий спектр для таких опитувань починається від 1000 доларів за тисячу інтерв’ю у короткій і компактній анкеті при загальній вибірці, до 3500 доларів за умови таргетованого інтерв’ю і більш складної вибірки. Тобто обидві цифри не є шокуючими  для людей, які знають ціни на ринку досліджень. 

Про загальний стан українців

У нас є показник стресу, який ми моніторимо від початку ковіду. Ми виміряли його в травні 2020 року, наприкінці першого локдауну. Тоді нам здавалося, що Україна супер стресована – 77% відсотків респондентів потрапили в зону високого або скоріше високого стресу. Проте, ми бачимо що у квітні нинішнього року цей показник суттєво зріс – до 87 %. Звичайно більше стресовані жінки – вони в кожній хвилі демонструють вищу тривожність. І також більш високу тривожність демонстру група у віці 18-24 років. Переважно через те, що молодь не проходила таку кількість криз, як дорослі люди, особливо старші. Причини знервованості: на першому і другому місці – війна. Проте третє місце, і я думаю, за результатами свіжої хвилі, це буде на першому місці – фінансові складнощі і страх бідності. Бо дуже багато людей або втратили роботу, або отримали суттєве скорочення доходів. А станом на серпень у нас ще додасться пряма інфляція і девальвація гривні.

Про віру у перемогу

Варто сказати про сталу впевненість українського суспільства у тому, що всі повернуться до домівок і Україна переможе. Це позитивний сигнал, бо багато експертів говорять про психологічну втому від війни. Проте, це не позначається на очікуванні Перемоги, на вірі, на переконанні в тому, що Україна здатна відбити наступ агресора. Запоруками перемоги вбачають допомогу Заходу, на що всі дуже чекають, а також міць та вправність ЗСУ. А ще – згуртованість і спротив українського суспільства.

Більше даних про настрої, що панують серед українців у часи війни, дивіться у записі «МІМ. Економічний фронт».