Бути диктатором чи демократом? Як керівнику приймати рішення в кризу?

Про це на лекції для слухачів програм МВА Бізнес-школи МІМ розповів Віргініюс Кундротас, віце-президент Інституту Адізеса (США) по Західній Європі та країнам Балтії, президент Балтійської Асоціації розвитку менеджменту (BMDA).

Ми більше не можемо вести бізнес, не можемо робити свої справи так, як робили це раніше. Такі глобальні зміни - це завжди проблеми. Абсолютно для всіх. Проблеми треба вирішувати. Спочатку знайти правильне рішення, а потім зуміти його впровадити. Щоб робити це з потрібним результатом, можна використовувати підхід, який розробив Адизес - Демократуру.

3 причини, чому зміни - це завжди проблема

1 - в новій ситуації не можна спертися на минулий досвід

Що треба зробити в першу чергу? Треба вирішити, що робити, щоб ситуацію поліпшити. Добре, якщо щось схоже раніше вже траплялося і ми приблизно розуміємо, як діяти. Якщо ж ми не можемо спертися на минулий досвід, тоді доводиться приймати рішення, результат яких передбачити неможливо.

Більшість людей не люблять робити помилки. Вони хочуть бути точними. Їм критично важливо зробити все правильно з першого разу. Для цієї категорії будь-яка нова ситуація важка своєї непрогнозованістю.

Вони довго аналізують ситуацію, збирають інформацію, болісно роздумують, яке рішення буде правильним, а яке ні. Але передбачити це заздалегідь, до того, як спробуєш, неможливо. Це вводить їх у ступор, рішення приймаються повільно. І саме це при великих змінах часто найнебезпечніше.

Є й інша категорія людей. Вони приймають нові рішення дуже легко. Це в принципі їх стиль управління - приймати будь-які рішення легко і швидко. Але не обов'язково правильно. Тому це теж не найефективніша стратегія.

2 - є ризик, що рішення не вийде впровадити

Коли рішення тільки прийнято, проблема, яку принесли зміни, ще не вирішена. Треба його впровадити. І тут теж не все просто. Завжди є ризик, що прийнявши найкраще рішення, впровадити його ми не зможемо.

3 - кожне рішення несе нові зміни

Коли в ситуації змін ми прийняли певне рішення і вдало його втілили, ми тим самим змінили ситуацію. Вона знову стала новою. І знову вимагає рішень.

Наприклад, з'явився коронавірус, поширюється швидко, люди хворіють. Ситуація небезпечна і нова. Прийняли рішення - закритися на карантин. Ок, закрилися, контролюємо ситуацію. Що відбувається далі? Під загрозою опинилася економіка. Знову потрібно вирішувати, що пом'якшити, що посилити, що залишити, як є.

Коли проблема перетворюється на можливість

Отже, кожне прийняте рішення приносить нові зміни. Це перманентний процес. І нам потрібно знову і знову їх приймати і втілювати. При цьому просто якихось рішень недостатньо. Нам треба зуміти прийняти результативне рішення, а потім зуміти його втілити. Теж не аби як. А ефективно. З найменшими витратами часу, грошей та інших ресурсів.

І тільки тоді, коли ми вміємо приймати рішення результативно і втілювати їх ефективно, ми можемо витягти зі змін нові можливості, яких раніше не було.

Тільки тоді починає працювати принцип: криза - це можливості.

Проілюструю ситуацією з карантином. Через обмеження багато бізнесів більше не змогли робити те, що робили раніше. Але деяким з них вдалося вийти на нові ринки. Наприклад, одна компанія, яку я консультував, раніше розробляла і виготовляла GPS-навігатори, роутери тощо. Зараз вони цього робити не можуть, бо виробництво і ринки закриті. Що вони зробили в такій ситуації? У них хороший штат інженерів. І вони переорієнтувалися на розробку апаратів ШВЛ.

За місяць розробили інноваційну конструкцію, запатентували, подали документи на ліцензію і готові запускати виробництво.

Ось приклад, як перетворити проблему в можливість.

Демократія + Диктатура = Демократура

Щоб приймати рішення ефективно, а впроваджувати їх результативно, треба розуміти, який підхід найкраще працює на етапі, коли ми приймаємо рішення і на етапі, коли його впроваджуємо.

Коли нам потрібно прийняти рішення, ефективніше використовувати демократичний підхід. Майже всі рішення в новій ситуації - комплексні. Прийняти гарне рішення одноосібно практично неможливо. Треба зібратися певною групою фахівців і разом розробити це рішення.

Для цього, потрібно створити такі умови, де кожен може й висловити свою думку й почути думки інших. Повинна бути дискусія. Ми дискутуємо і аргументуємо свої пропозиції до тих пір, поки не вийдемо на рішення.

Таку можливість дає демократичний підхід.

Але чи ефективна демократія на етапі впровадження рішення? Ні. Тут найкраще підходить диктатура. І дискусії при ній місця немає. Треба просто робити.

Секрет ефективності в період змін: демократія під час прийняття рішень, диктатура при реалізації.

У методології Адізеса це називається "Демократура".

Чому так? Давайте розберемося, що буде, якщо демократію і диктатуру поміняти місцями. Наприклад, керівник сам по собі дуже авторитарний. І ось він прийняв рішення одноосібно і сказав співробітникам йти та впроваджувати. Це диктатура. Що відбувається далі? Ті люди, які повинні впроваджувати, не розуміють, чому саме таке рішення прийнято. У них в голові є інше рішення. Не важливо, краще чи гірше насправді, важливо, що вони вірять, що їхнє рішення краще. Але їх думки ніхто не запитав. І ось вони під час реалізації починають обговорювати, дискутувати. Замість того, щоб робити. Починається демократія.

Тобто, коли демократія та диктатура міняються місцями - нічого не впроваджується.

Якщо керівник досить сильний або сама компанія невелика, то він організує диктатуру на обох етапах. Він сам прийняв рішення і він може контролювати його виконання. У такому варіанті, рішення буде впроваджуватися. Але. Яка ймовірність, що ця людина, якою б розумною та просвітленою вона не була, в швидко мінливому середовищі, коли потрібні складні комплексні рішення, не схибить, коли буде приймати рішення сама? Кожен може зробити помилку. І тоді настануть негативні наслідки.

А бувають варіанти, коли на обох етапах панує демократія. Обговорили ситуацію, розглянули з усіх боків, прийняли рішення, починаємо впроваджувати. І знову дискусії та сумніви. І процес стає нескінченним.

І тут головний скsлл керівника - вчасно сказати стоп.

Коли рішення прийнято, його треба просто впроваджувати. Мовчки.

- Також читайте: "Уроки коронакризи: зробіть з бізнесу діамант". Промова Іцхака Адізеса в МІМ