У червні Бізнес-школа МІМ розпочала загальнонаціональний освітній проєкт ReІnforceUA, мета якого – інтелектуальна підтримка бізнесу та цивільного населення, відновлення та зміцнення української (після)воєнної економіки.

У липні нашим партнером став глобальний рейтинг Thinkers50, тож експертна складова проєкту стала ще потужнішою. Блок лекцій у другій половині літа був присвячений захисту прав людини, конкурентоспроможності України, можливостям, які можна знайти у невизначеності, та кризовому менеджменту в економіці та політиці.

Джон Моррісон, генеральний директор Інституту прав людини та бізнесу (IHRB), співголова Глобальної Ради Майбутнього з Прав Людини Давоського форуму (2020-2022), який входить до топ-25  найвпливовіших осіб у боротьбі проти сучасного рабства, впевнений, що захист прав людини має бути невід’ємним елементом корпоративної культури сучасності. Під час лекції «Як бізнес може активізувати захист прав людини під час глобальної кризи» (UA) він зазначив: «Сучасна корпоративна культура може бути цілісною лише тоді, коли вона базована на гідності та повазі. Фактор, без якого не можна говорити про розвиток, – нетерпимість до корупції, яка руйнує підвалини взаємодії у соціумі. Значущим є і свобода слова, коли люди можуть говорити вільно, ким би вони не були за расою, віросповіданням, переконаннями тощо. Для керівника бізнесу контрольним може бути питання – чи є змога у мого персоналу бути вільним у висловлюванні позиції, чи є там дотримання прав і свобод людини?».

Україна має зрозуміти, ким вона є і якою буде майбутня національна пропозиція цінності від країни світові. Про це під час своєї лекції «Майбутня конкурентоспроможність України в світовому контексті» (UA) зазначив професор Гарвардської школи бізнесу Крістіан Кетелс. За його словами, майбутнє України буде вирішуватися саме на рівні конкуренції. Зараз воно сильно залежить від того, що відбувається на полях битви. А коли закінчиться війна, тоді все залежатиме від того, наскільки населення зможе бути конкурентним, а суспільство позиціонуватиме себе в світі. При цьому спікер відзначив, що конкурентність – це командна робота: «Можна написати багато законів, мати урядові програми, але вам потрібно насправді мобілізувати бізнес та наукову спільноти. Тобто всіх тих людей, яких ви не можете контролювати напряму, але організувавши діалог між ними, можна випрацювати напрямок руху. Перед кожним має стояти питання – що саме моя компанія чи моя державна агенція може зробити для того, щоб ми йшли вперед?».

Невизначеність завжди має і зворотній бік. Такою думкою поділилися викладачі провідної французької бізнес-школи INSEAD Натан Фурр і Сюзанна Гармон Фурр. Під час лекції «Як сміливо долати невизначеність». Спікери зазначили, що ми всі захоплюємося позитивними змінами, проривами, інноваціями, досягненнями, від яких завмирає подих. Але до того, як вони це зробили, їхні творці стикалися з невизначеністю. Вони пройшли через неї, щоб отримати можливості. Тому невизначеність і можливості – це дві сторони однієї медалі: «У невизначеності, що породжена зовнішніми обставинами, ніби немає нічого гарного. Але візьмемо до прикладу Венецію – унікальне і красиве место. Ми забуваємо, що воно існує через невизначеність. Коли прийшли загарбники і загрожували людям на суші, вони перейшли на воду. І так виникло одне з найкрасивіших міст у світі. Тому, що б не трапилося, ми можемо взяти з цього користь».

У День Незалежності під звуки численних тривог та вибухи ворожих ракет ми провели розмову про майбутнє України з Наталією Яресько, екс-міністеркою фінансів. Під час лекції «Кризовий менеджмент в економіці та політиці» (UA) вона пояснила, що багато ключових речей відбуватимуться інакше, аніж після Другої Світової війни: «Наприклад, тоді було розуміння, що сильна економіка у Європі була гарантією того, що регіон відновиться і уникне комунізму. І так само Україні допоможе вистояти перед іншими загрозами росії сильна економіка. Однак, у «Плані Маршалла» був один донор, а для України може бути багато інституцій, які хочуть надати підтримку. І це велика різниця, бо тоді вирішував один уряд США, а у нашому випадку, це буде широке співробітництво. Так само, тоді було 10 чи 15 реципієнтів, а сьогодні реципієнт один. Але це буде складніше, ніж коли був один донор, який сам це все і контролював. В Україні нам потрібні гроші для створення фінансової системи, відбудови житла, доріг і багато іншого. Якщо для відновлення Пуерто-Рико треба було 100 млрд доларів і це після одного лише урагану, то для України ця сума може становити 500 млрд чи навіть трильйон».

Наступна лекція відбудеться 31 серпня о 18.00 за Києвом. Тема  - «Мистецтво бути неправим - шлях до позитивного прогресу». Спікер – Андерс Індсет, філософ і футуролог, якого називають «Цифровим Ісусом». Серед напрямків, які досліджує Андерс, діджиталізація, навчання протягом життя і квантова економіка. Деталі та реєстрація: https://reinforceua.com/lectures/20.

Доступ до подій є безкоштовним. Лекції можна слухати мовою оригіналу та в синхронному перекладі українською.