У червні Бізнес-школа МІМ розпочала загальнонаціональний освітній проєкт ReІnforceUA, мета якого - активізація підприємницької діяльності, підтримка бізнесу, надання допомоги мирним жителям, які постраждали від війни, відновлення та зміцнення української економіки після Перемоги.

Проєкт надає доступ до кращих інтелектуальних ресурсів світу тисячам українських підприємців, бізнесменів, управлінців, менеджерів, громадських діячів, готових взяти на себе відповідальність за відбудову України.

В межах проєкту кращі світові інтелектуали щотижня читають онлайн-лекції з найактуальніших питань розвитку економіки, бізнесу та гуманітарних наук. Доступ до подій є безкоштовним. Лекції можна слухати мовою оригіналу та в синхронному перекладі українською.

Проєкт ReІnforceUA розпочався з лекції «Чому базовий дохід буде важливим для відродження української економіки» від Гая Стендінга, британського професора з досліджень проблем розвитку в Школі східних і африканських студій (SOAS) Лондонського університету, члена Академії Суспільних Наук у Британії, співзасновника та почесного президента «Всесвітньої мережі базового доходу» (BIEN). Гай Стендінг впевнений, що українців можна і варто забезпечити базовим доходом, тобто регулярною виплатою грошей без будь-яких умов, після війни. Це обов’язок світової спільноти, а зробити це можна, наприклад, через суттєве оподаткування російських олігархів. Спікер зазначив, що коли люди постійно почуваються у небезпеці, їхній рівень інтелекту знижується, а розумова діяльність погіршується. «На мою думку, абсолютно критично впровадити по війні базовий дохід в рамках пакету допомоги на житло, харчування тощо. Безумовно, нам потрібні планувальники і стратеги, але прості люди мають розуміти, що вони контролюють своє життя. Якщо цього не буде, то згори донизу система не буде працювати, бо у людей не буде відчуття майбутнього», - сказав Гай Стендінг. Він відзначив, що базовий дохід дозволяє зберегти людям гідність: «Я вважаю, що у контексті глобалізації необхідно, щоб будь-яка дитина, жінка, мали базовий дохід як економічне право без усіляких умов. Це має бути їхнім правом як громадян України. Таку політику мені вдалося втілити у багатьох країнах, йдеться про 80 експериментів у різних куточках світу. Коли люди мають базовий дохід, їхнє ментальне здоров’я, харчування поліпшуються, навчання їхніх дітей відбувається краще, і вони працюють більше, а не менше, та більш продуктивно, вкладають в роботу більше енергії, ентузіазму. Базовий дохід дає свободу відмовитися від експлуатації чи піти від партнерів, які утискають тебе, що особливо важливо для жінок».

Після розмови про базовий дохід ми поговорили про «Розрив між лідерами, які у нас є, і лідерами, які нам потрібні» з Томасом Чаморро Премузіком, міжнародним авторитетом у галузі психологічного профілювання, управління талантами, розвитку лідерства та аналізу людей. Він вважає, що здатність ефективно співпрацювати – один з критично важливих маркерів, які пояснюють еволюцію homo sapiens та людської цивілізації. «Але ми також знаємо, що ця здатність – неорганічна і не виникає природньо. З одного боку, ви маєте з’явитися, або стати на позицію лідера, а з іншого – поки ви не отримаєте владу, не матимете можливості проявити свої якості та допомогти людям ефективно співпрацювати. Часто на лідерських позиціях опиняється багато тих, хто не має до цього  хисту. Обираючи, ми частіше звертаємо увагу на стиль замість змісту і концентруємося на тому, що не просто не має відношення, а часто шкодить успішності лідерів», - сказав Томас Премузік. Також спікер відзначив важливість Штучного Інтелекту у сучасному світі, особливо під час вибору нових співробітників: «Якщо є якась кореляція між тим, як людина проходить інтервʼю та успішністю роботи, то Штучний Інтелект має побачити це співвідношення і діяти на основі цього взаємозв’язку більш надійно, ніж люди. Алгоритми часто критикують за те, що вони – чорний ящик, а нам завжди треба розуміти, чому комусь відмовили. Я можу взяти на роботу когось тому, що ця людина приваблива та сміялася з моїх жартів, хоча ШІ зумів переконати, що причина – компетенція. Тому ШІ – хороший спосіб поліпшити нашу сфокусованість на даних та зробити рішення більш прив’язаними до фактів. Використовуйте алгоритми для оцінки різноманіття та посилення інклюзивності».

Керін Бек-Дадлі, президент і генеральний директор провідної міжнародної асоціації бізнес-шкіл AACSB, розповіла про «Трансформаційне лідерство для позитивного суспільного впливу». Обговорення видалося цікавим і жвавим. “Немає хороших чи поганих бізнесів та урядів. Але проблеми світу вимагають нового бренду лідерства: більш прозорого, пристрасного, направленого на спільне благо, а не на особисті інтереси. Я вважаю, що зараз неможливо прощати лідерам негідну поведінку. Я оптимістично ставлюся до нового покоління лідерів і впевнена, що їм під силу змінити світ на краще. Для цього й працюють, вдосконалюються бізнес-школи, відповідальні за лідерів. Ми не можемо прогнозувати майбутнє, але ми повинні фокусувати увагу на таких навичках лідера, які дозволять йому вести людей у майбутнє. Справжні лідери повинні вміти приймати рішення - інакше вони не лідери ”, - зазначила Керін.

Наві Раджу, дослідник інновацій та лідерства, один з топ-50 мислителів сучасності, підняв корисну тему економних інновацій. Зокрема, під час лекції «Інновації з мінімальними витратами: як відбудувати Україну краще з меншими ресурсами» він розповів про «джугаад» -  це індійське слово, яке означає можливість вирішувати проблему обмеженими ресурсами. Українською ми називаємо це винахідливість. «Джугаад має три важливі компоненти: бути ощадливим, винахідливим і не скаржитися, що немає  грошей, людських ресурсів чи технологій. Потрібно визначити головне і оптимізувати ті ресурси, які у вас вже є. Іноді їх навіть у надлишку, але вони недооцінені. В Індії один гончар зробив холодильник з глини. Фактично, він використовував те, що знав, щоб створити те, що є дуже цінним для селян в Індії, де немає електроенергії. У такому холодильнику можна зберігати фрукти й овочі – це приклад Low-tech. Якщо говорити про Hi-tech, то варто згадати Data-центри, які використовують 3% електроенергії світу, половина якої йде на їх охолодження. Але було винайдено цифрові радіатори, щоб на основі надлишку тепла від обробки даних обігрівати офіси. Так само використовують цифрові бойлери. Це дає змогу скорочувати викиди від Data-центрів на 75%», - розповів Наві Раджу.

Ювал Ной Харарі, ізраїльський історик, філософ та один з найвпливовіших інтелектуалів сьогодення під час інтерв’ю для проєкту ReІnforceUA, наголосив, що справжня загроза для росії – це Китай, а майбутнє України – це Європа. Харарі назвав війну росії проти України безглуздою: «Ця війна не має сенсу, адже у ХХІ столітті не можна стати економічно сильним, захоплюючи території сусідів. Якщо порівняти росію і Китай, то перші – це просто бензоколонка, а другі завжди намагалися розвивати свою індустрію. путін цією війною не лише шкодить російській економіці, він робить свою країну маріонеткою Китаю, бо географічно справжня загроза для них причаїлась зі Сходу». Спікер зазначив, що на відміну від України, росію контролює минуле: «Спочатку пропаганда Радянського Союзу говорила про майбутнє, вони вірили, що захоплять світ. Але в 50-70 роках вони втратили майбутнє, Захід пішов у розвитку вперед. Пропаганда змінилась – вони почали говорити про минуле, бо у них так і не відбулося справжніх досягнень на той момент. Але була перемога над нацистами і то були справді славні часи. І якщо постійно про це говорити, люди підтримають гасло «давайте ще раз це зробимо». Україна ж обрала шлях демократії попри тих же царів і комуністів. Щоразу, коли тиранія загрожувала демократії, українці піднімалися проти цього. Харарі закінчив свій виступ думкою про те, що коли Україна переможе і стане частиною ЄС, це буде найкращим квитком в наше економічне майбутнє.

Джон Моррісон, генеральний директор Інституту прав людини та бізнесу (IHRB), співголова Глобальної Ради Майбутнього з Прав Людини Давоського Форуму, один з топ-25 найвпливовіших осіб у боротьбі проти сучасного рабства, під час лекції «Як бізнес може активізувати захист прав людини під час глобальної кризи», висловив думку, що захист прав людини має бути невід’ємною частиною корпоративної культури сучасності. Ключовими критичними моментами він вбачає страх та конкуренцію. І наголошує, що у сьогоденні бізнеси мають ставати частиною рішення, а не проблеми. У тому числі, спираючись на уроки історії та вчинки попередників, що призводили до фатальних наслідків: «Коли ми думаємо про те, що робити з глобальними викликами, потрібно говорити про юридичну та політичну ліцензію від уряду і від тих, хто голосує. Але також дуже важливою частиною є соціальна ліцензія - соціальний контракт з громадськістю, зі спільнотою, щоб долати проблеми і користатися різними можливостями на ринку. Особливо важливо це у часи кризи». Він наголошує на необхідності верховенства права як невідємному орієнтирі у діяльності бізнесу. Інший фактор, без якого не можна говорити про розвиток, – нетерпимість до корупції, яка руйнує підвалини взаємодії у соціумі. Значущим є і свобода слова, коли би люди могли говорити вільно, ким би вони не були за расою, віросповіданням, переконаннями тощо. «Для керівника бізнесу контрольним може бути питання – чи є змога у мого персоналу бути вільним у висловлюванні позиції, чи є там дотримання прав і свобод людини?», - вважає Джон Моррісон.

Наступна лекція відбудеться 10 серпня о 18.00 за Києвом. Тема – «Майбутня конкурентоспроможність України в світовому контексті» . Спікер - Крістіан Кетелс, професор Гарвардської школи бізнесу.