На замовлення українського уряду BlackRock and JPMorgan Chase надають допомогу у створенні банку реконструкції, який має спрямовувати публічне стартове фінансування на проєкти відновлення України. Очікується, що численні приватні інвестори також візьмуть участь у таких проєктах. Нині відбувається етап планування діяльності Фонду розвитку України (Ukraine Development Fund), який не почне працювати на повну потужність до завершення воєнних дій. Проте вже зараз слід створювати умови для залучення приватного та державного фінансування, адже за березневими оцінками Світового банку, для відновлення країни знадобиться не менше 411 мільярдів доларів. Очевидно, що після варварських руйнувань, які продовжують завдавати росіяни, ця сума зростатиме. Модель роботи передбачає, що завдяки «дешевому» публічному фінансуванню з боку донорів, урядів, фінансових інституцій вдасться залучити у 5, а то й 10 разів більше приватного фінансування. Така модель була випробувана для проєктів зі сталого розвитку на ринках, що розвиваються. Серед перешкод, окрім військових дій, також зазначають якість державного управління, брак прозорості та недостатні обсяги фондового ринку. Для їх вирішення планують створити раду директорів, де працюватимуть представники міжнародних фінансових організацій, а професіонали інвестиційної справи займатимуться безпосереднім впровадженням стратегії. Обидві компанії надають свої послуги безкоштовно. До них, вірогідно, доєднається і консалтинговий гігант McKinsey, йдеться у матеріалі FT.

Ще один текст про «великі гроші» від FT. Мільярдні статки наражають на ризики, причому там, де цього чи не найменше чекають. Анти-багатійські настрої, які за найменшої нагоди можуть вилитися у погроми, присутні в багатьох країнах, але чи не у найбільшій зоні ризику нині Франція, Швеція, росія та Індія. На ступінь небезпеки бунтів впливають декілька чинників: співвідношення тих, хто статки успадкував та заробив, частка тих, хто здобув «брудне» багатство, тобто ті, хто нажився на ренті, а також популярність лівих ідей. Так, у Франції чи не найбільші витрати на соціальні виплати поєднуються з класом мільярдерів, що швидко зростає. Але серед цього класу переважають спадкоємці, так само як і у Швеції, що викликає сприйняття великих статків як несправедливих, надмірних та непродуктивних. Серед країн, що розвиваються, найризикованіша ситуація в росії, де мільярдні статки вважаються заробленими у «брудних» галузях, тобто на ренті, та в Індії, де непропорційно велика частка успадкованого багатства. Але в цілому клас мільярдерів зростає. 

 І до, здавалося б, протилежних тенденцій. Чи то світ мудрішає, чи то ціни на продовольство даються взнаки. У Північній Америці спостерігається нечуване – багатії почали купувати продукти та предмети для хатнього господарства у мережах дискаунтерів, пише WSJ. Якщо раніше у колах високооплачуваних керівників вважалося соціально неприйнятним купувати у таких мережах або, боронь боже, згадувати про таке, то нині це – звичайна практика. Причин декілька. По-перше, небажання переплачувати за такий самий товар тільки через те, що його купують у Whole Foods. По-друге, опір тому, що сприймається як обдирання. І по-третє, ціни на продовольство таки сильно зросли. До потреб нових клієнтів пристосовуються і мережі – вводять відділи свіжої продукції, розміщують свої магазини біля багатих кварталів тощо. Завдяки соціальним мережам купувати в дискаунтерах – круто. Зʼявився навіть новий тренд: популярні інфлюенсери купують косметику та товари догляду за зовнішністю в аптеках та стверджують, що дорогі товари не кращі, а лише дорожчі.