Інформація про вакцини має бути максимально доступною для тих, хто вже вирішив зробити щеплення, але має застереження щодо імовірних ризиків, наголосила в ефірі ММ-TV Катерина Булавінова, медичний експерт ЮНІСЕФ в Україні.

Публікуємо основні тези виступу.

• Слід змоделювати, якими будуть ваші дії на випадок хвороби. Виникне маса практичних, побутових питань. Наприклад, якщо людина лікується вдома, хто буде за нею доглядати; якщо в оточенні немає тих, хто перехворів ковідом, як вони будуть заходити до приміщення, що їм варто знати для власної безпеки? Що робити, якщо «швидка» не приїде? Я би моделювала все, як у детективі. Але почати треба з того, хто буде моїм лікарем, де я візьму кисень, де будуть мої ліки і де відносно мене знаходиться лабораторія.
• Є деякі речі, які вас мають насторожити. По-перше, якщо лікар одразу призначає вам антибіотики – в ситуації з ковідом я би радила змінити лікаря або подискутувати з ним. Якщо лікар призначає вам гомеопатію при ковіді – взагалі не треба з ним дискутувати, просто це не ваш лікар і ви його міняєте одразу. Якщо лікар не говорить вам жодного слова про сатурацію та кисень, як його міряти і на що орієнтуватися, теж змінюйте його. Бо якщо за 10 місяців він цього не вивчив, то цієї навички у консультуванні він вже не набуде.
• Мені здається, що як на початку пандемії ціна людського життя була не дуже високою, то і нині вона не зросла. Є речі, які позитивно змінилися в системі, наприклад значення кисню. Адже тепер почали обладнувати лікарні кисневими системами. Не відбулося, як на мене, чіткої дискусії щодо якості надання медичної допомоги. І про невід’ємну частину цієї допомоги, яка називається «догляд». Відбувається це так: коли людина видужала від ковіду, ми молодці. Навіть якщо лікували тим, що не працює і за безумні кошти. Але якщо людина вижила, вона буде думати, що ліки їй допомогли, хоча ми знаємо, що вони не працюють. А якщо пацієнт помер, то можливо і робили щось не так, але ніхто обговорювати цього не буде. Всі тільки нарікатимуть, що ковід – тяжка хвороба, яка забрала життя людини.
• Навіть попри те, що я великий прихильник теорії, що кожна криза – це можливість, я би не хотіла ще раз пройти крізь досвід цієї хвороби. Але якщо ми не можемо цього уникнути, мені здається, слід використати коронакризу, щоб по-чесному поліпшити систему охорони здоров’я.