Яка головна перешкода на шляху переходу до чистих джерел енергії та виконання амбітних планів – запобігти збільшенню температури більш як на півтора градуси за Цельсієм? По-перше, необхідно, щоб альтернативна генерація потроїлася з нинішніх 3,000GW  до 10,000GW енергії у 2030 році. У ЄС планують, що 42.5% електрики будуть вироблятися саме  «зеленими» носіями. З точки зору специфіки джерел енергії, завдання цілком реалістичне. Аж тут постає інша проблема, яка нині вимагає термінового вирішення – високовольтна мережа. Нині будівельники електростанцій стикаються з тим, що черга на підключення до мережі може затримувати введення в експлуатацію електростанцій на термін від двох (в деяких регіонах США) до п’ятнадцяти років (в Об’єднаному Королівстві), пише FT. Нинішня мережа була побудована після Другої Світової війни та розрахована на великі теплоелектростанції. До того ж, її недостатньо. За даними агентства Блумберг, до 2050 р. треба побудувати 80 млн кілометрів мережі, яка, до того ж, буде розрахована на менші електростанції зі специфікою того, що ті працюють не так регулярно – інтенсивність сонячного проміння чи вітру не є стабільною.  Тобто, потрібно не просто розширити існуючу систему енергопостачання, але і змінити її так, щоби вона працювала у нових місцях та умовах. Це змінює вимоги до її балансування, що і в нинішніх умовах нелегко. Довгий час проблемою мережі не сильно переймалися, але після значного зростання альтернативної генерації (в США аж на 40%), вузьке місце стало очевидним. Вважається, що необхідно буде інвестувати $550 мільярдів у будівництво мережі до 2030 р. А ЄС оцінює необхідні інвестиції у €584 мільярдів.

Використання штучного інтелекту створює колізії у великих медичних закладах США. Там його почали застосовувати, сподіваючись розвантажити та допомогти лікарям й медсестрам, які страждають через перевантаженість та вигоряння ще з часів пандемії ковіду. Втім, інструмент, який в багатьох випадках є допоміжним, не може замінити роботу професійної досвідченої медсестри, яка за найменшими, часто малопомітними, ознаками, може визначити, чи потребує пацієнт уваги. ШІ діє за протоколами, які не завжди здатні врахувати всі особливості. Згідно з результатами дослідження від спілки медсестер National Nurses United, 24% опитаних зазначили, що через рекомендації алгоритмів вони приймали рішення та чинили не так, як вважали правильним у конкретній клінічній ситуації. Внутрішні правила лікарень часто перешкоджають медсестрам покладатися на власний досвід. У випадках помилок чи просто навіть невдалого результату лікування лікарні визнають винними, а працівники, які не дотрималися рекомендацій ШІ, зазнають дисциплінарних покарань. Також зазначено, що медсестри, які належать до «цифрових» поколінь більше довіряють алгоритмам, ніж собі, та тому, що вони бачать. В цілому ж як практика, так і законодавство щодо використання ШІ в медицині розвивається та вдосконалюється, як і самі алгоритми. Очевидно, що це – потужний інструмент, яким треба вміти користуватися, але найближчим часом він не здатен замінити людину, наголошують  автори статті у WSJ.

Інший текст у виданні присвячений тому, що у європейських і міжнародних роздрібних брендів змінилося ставлення до американського ринку. Раніше такі компанії як Mango, Zara, Ikea чи Lego мали упередження проти США. Ринок завеликий, з різними кліматичними зонами та специфічними уподобаннями, складне регуляторне поле, висока конкуренція та наявність власних улюблених брендів створювали більше проблем, ніж можливостей. Проте нарешті все зійшлося: з росії довелося вийти та зафіксувати збитки, Китай, попри свою привабливість, має значні політичні ризики (не повторити би російський сценарій), а американці раптом зацікавилися міжнародними брендами. Тож європейці й собі вирішили відкусити від пирога роздрібних продажів на суму $7.1 трильйонів (дані 2022 р.).