Не боятися робити помилки для того, щоб уміти прийняти зміни. На цьому в ефірі «МІМ. Економічний фронт» наголосив Алекс Будак, соціальний підприємець, викладач відомої бізнес-школи Беркли (Каліфорнія). Нещодавно світ побачила його книга «Becoming a changemaker», присвячена тому, як стати тим, хто провадить зміни навколо. Він розробив схему, яку назвав «канвою змін». Цей інструмент допомагає практично, крок за кроком втілювати зміни та визначати етапи їх реалізації. Публікуємо вибрані тези з розмови із Алексом Будаком.

Люди чинять супротив змінам і не сприймають їх як щось невідворотнє. Бо навіть якщо альтернатива  краща, є тенденція, що люди чинитимуть супротив змінам, бо ті їх лякають і людська спільнота завжди має сумніви щодо їх доцільності. Тому якщо ми хочемо бути агентами змін, ми повинні цей момент усвідомлювати і спочатку змінити себе таким чином, щоби навчитися хотіти змін Ми повинні використовувати емпатію для усвідомлення цього бажання щось змінити, але разом з тим фіксувати, якщо люди довкола не дуже хочуть цих змін, і шукати способів, як їх можна переконати чи підштовхнути.

Ми всі дуже концентруємося на помилках і невдачах, але насправді, щоб стати агентом змін ми повинні комфортно почуватися у випадку, якщо ми зробимо помилку. Більше того, ми повинні любити нашу можливість помилитися. Наприклад, я навчаю своїх студентів бути “на ти” з помилками. Ми вчимося любити наші помилки. Я відправляю слухачів з класу і вони не заходять назад, поки не зроблять якоїсь помилки. Щоразу я спостерігаю, як мої студенти бояться зробити цю помилку. Але коли вони все таки   повертаються до класу, вони мають сильно змінений настрій, сміються і радіють.

Одна слухачка зайшла у студентське кафе і запитала, чи можна їй безкоштовно склянку апельсинового соку? Менеджер подумав і погодився, на що вона сказала: «ой, а я думала, що мені відмовлять». І попросила вже дві скляночки. Він дав їй дві і лише на третій відмовив. Це означає, що помилка не настільки повинна вас лякати, як ви очікуєте. Треба сприймати це як щось нормальне. 

Насправді, мені здається, ніхто не досліджував реалізацію змін як дисципліну або концепцію. Ми постійно досліджуємо, як люди розвиваються і після навчання індексуємо здатність людей до змін та відстежуємо, як розвиваються агенти змін, а отже, тепер ми розуміємо, як відбувається цей процес.

Якщо говорити про мікролідерство, то у  багатьох аспектах це протилежність мікроменеджменту. Якщо ви подумаєте про лідерство, то вам на думку спадуть постаті, які ведуть за собою, як то український президент, Ілон Маск та інші. І коли ви думаєте про них, ви певно кажете собі – ні, ці хлопці – це не я, я не можу бути  лідером. Але я наголошую, що всі ми можемо навчитися практичному лідерству. Тому я розбиваю велике лідерство на менші  часточки, які можна опановувати кожному. У мікроменеджменті ми контролюємо деталі, щоб не дозволити чомусь поганому зайти аж надто далеко, але з мікролідеством людина робить маленькі кроки вперед, наслідки яких не страшні в негативному плані.

 Подивитися запис трансляції можна англійською мовою та в синхронному перекладі українською.